 |
|
 |
| |
|
|
| 30.10.2009 |
Презентація "Правди полинової" Євгена Сверстюка зібрала повну залу гостей | | У середу 28 жовтня в конґреґаційній залі староакадемічного корпусу НаУКМА відбулася презентація книжки Євгена Сверстюка «Правда полинова».
Хочеться відзначити, що приміщення, в якому проходив захід, було наповнене вщерть, багато кому з тих, хто прийшов пізніше, довелося приносити додаткові стільці.
Вела презентацію доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. Відкрив захід виступ президента НаУКМА Сергія Квіта, який відзначив, що в молодості, коли він із товаришами брав участь у влаштуванні різноманітних літературних вечорів і подібних заходів, саме Євген Сверстюк був тією людиною, зустрічі з якою були найбільш бажаними.
Після цього слово було надано винуватцеві заходу,. авторові «Правди полинової» Євгенові Сверстюку.
З цікавою доповіддю про історію видання першої книжки Євгена Сверстюка «Собор у риштованні» виступи головний редактор видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич. Велику цікавість у гостей заходу викликали також виступи акад. Івана Дзюби, Ніни Марченко (матері дисидента Валерія Марченка, який помер в ув’язненні 1984 року), Олі Гнатюк (радника посла Республіки Польща в України).
Наприкінці заходу мав місце напівімпровізований концерт групи «Сад», учасники якої виконали кілька пісень на слова Тараса Шевченка.
Попередньо запрошені на презентацію проректор Українського католицького університету у Львові, учасник дисидентського руху Мирослав Маринович та учасниця дисидентського руху Михайлина Коцюбинська не змогли приїхати. Передані ними тексти виступів зачитала Лариса Масенко. Зокрема, вона зчитала фрагменти зі статті Михайлини Коцюбинської «Панове, де ваші шпаги», опублікованої в газеті «День» за 13 жовтня (див. http://www.day.kiev.ua/281502/ ).
Коротке слово Мирослава Мариновича на презентації книги Євгена Сверстюка «Правда полинова» (Староакадемічний корпус НаУКМА, 28 жовтня)
Пан Євген належить до тих людей, які вміють точно обирати свої координати у просторі й часі. Так, щоб стати Поетом і магом Слова, він вирішив народитись у краю мавок і лісових царівен. Щоб стати речником християнського миру, він прийшов у світ саме напередодні світової драми, коли два тоталітарні дракони почали свій безумний воєнний герць. І в час, коли homo sapiens здеградував до простого homo erectus, він обрав собі матір, яка стала прикладом homo orans – людини, що молиться.
Але виявляється. Що багато людей – ту присутніх і неприсутніх – також мають часточку того вміння. Бо ми точно вибрали місце і час, коли наші шляхи щасливо перетнулись зі шляхами пана Євгена і ми бодай на коротку мить причастилися таїнства його життя. Так ми стали свідками того, як правдомовець, що потрапив у світ узаконеної облуди, неминуче стає «особливо небезпечним державним злочинцем». І слово полинової правди, сповнене миру й любові, у цьому світі узаконеної ворожнечі неминуче стає гострнм мечем.
У випадку пана Євгена Сверстюка кожна презентація його книг – навіть найповажніших і найоздобленіших – логічно перетворюється у презентацію самого Автора. Бо книга скінченна, а він – невичерпний. І кожне друковане слово – це лише затверділі згустки тої магми, що клекоче в його небайдужій душі.
На щастя, у Книзі буття п. Євгена ще багато незаповнених сторінок. Що їх ми з нетерпінням виглядатимемо. Його місія ніколи не скінчиться. Бо в світі, який щоразу перетворю мир у меч, завжди потрібні ті, що своїм духом перетворюють мечі на орала…
|
| 30.10.2009 |
Презентація "Правди полинової" Євгена Сверстюка зібрала повну залу гостей | | У середу 28 жовтня в конґреґаційній залі староакадемічного корпусу НаУКМА відбулася презентація книжки Євгена Сверстюка «Правда полинова».
Хочеться відзначити, що приміщення, в якому проходив захід, було наповнене вщерть, багато кому з тих, хто прийшов пізніше, довелося приносити додаткові стільці.
Вела презентацію доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. Відкрив захід виступ президента НаУКМА Сергія Квіта, який відзначив, що в молодості, коли він із товаришами брав участь у влаштуванні різноманітних літературних вечорів і подібних заходів, саме Євген Сверстюк був тією людиною, зустрічі з якою були найбільш бажаними.
Після цього слово було надано винуватцеві заходу,. авторові «Правди полинової» Євгенові Сверстюку.
З цікавою доповіддю про історію видання першої книжки Євгена Сверстюка «Собор у риштованні» виступи головний редактор видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич. Велику цікавість у гостей заходу викликали також виступи акад. Івана Дзюби, Ніни Марченко (матері дисидента Валерія Марченка, який помер в ув’язненні 1984 року), Олі Гнатюк (радника посла Республіки Польща в України).
Наприкінці заходу мав місце напівімпровізований концерт групи «Сад», учасники якої виконали кілька пісень на слова Тараса Шевченка.
Попередньо запрошені на презентацію проректор Українського католицького університету у Львові, учасник дисидентського руху Мирослав Маринович та учасниця дисидентського руху Михайлина Коцюбинська не змогли приїхати. Передані ними тексти виступів зачитала Лариса Масенко. Зокрема, вона зчитала фрагменти зі статті Михайлини Коцюбинської «Панове, де ваші шпаги», опублікованої в газеті «День» за 13 жовтня (див. http://www.day.kiev.ua/281502/ ).
Коротке слово Мирослава Мариновича на презентації книги Євгена Сверстюка «Правда полинова» (Староакадемічний корпус НаУКМА, 28 жовтня)
Пан Євген належить до тих людей, які вміють точно обирати свої координати у просторі й часі. Так, щоб стати Поетом і магом Слова, він вирішив народитись у краю мавок і лісових царівен. Щоб стати речником християнського миру, він прийшов у світ саме напередодні світової драми, коли два тоталітарні дракони почали свій безумний воєнний герць. І в час, коли homo sapiens здеградував до простого homo erectus, він обрав собі матір, яка стала прикладом homo orans – людини, що молиться.
Але виявляється. Що багато людей – ту присутніх і неприсутніх – також мають часточку того вміння. Бо ми точно вибрали місце і час, коли наші шляхи щасливо перетнулись зі шляхами пана Євгена і ми бодай на коротку мить причастилися таїнства його життя. Так ми стали свідками того, як правдомовець, що потрапив у світ узаконеної облуди, неминуче стає «особливо небезпечним державним злочинцем». І слово полинової правди, сповнене миру й любові, у цьому світі узаконеної ворожнечі неминуче стає гострнм мечем.
У випадку пана Євгена Сверстюка кожна презентація його книг – навіть найповажніших і найоздобленіших – логічно перетворюється у презентацію самого Автора. Бо книга скінченна, а він – невичерпний. І кожне друковане слово – це лише затверділі згустки тої магми, що клекоче в його небайдужій душі.
На щастя, у Книзі буття п. Євгена ще багато незаповнених сторінок. Що їх ми з нетерпінням виглядатимемо. Його місія ніколи не скінчиться. Бо в світі, який щоразу перетворю мир у меч, завжди потрібні ті, що своїм духом перетворюють мечі на орала…
|
|
|
|
|
|
|
|
 |
|
 |
|
 |
|
 |
|
| 30.10.2009 |
Презентація "Правди полинової" Євгена Сверстюка зібрала повну залу гостей | | У середу 28 жовтня в конґреґаційній залі староакадемічного корпусу НаУКМА відбулася презентація книжки Євгена Сверстюка «Правда полинова».
Хочеться відзначити, що приміщення, в якому проходив захід, було наповнене вщерть, багато кому з тих, хто прийшов пізніше, довелося приносити додаткові стільці.
Вела презентацію доктор філологічних наук, професор Києво-Могилянської академії Лариса Масенко. Відкрив захід виступ президента НаУКМА Сергія Квіта, який відзначив, що в молодості, коли він із товаришами брав участь у влаштуванні різноманітних літературних вечорів і подібних заходів, саме Євген Сверстюк був тією людиною, зустрічі з якою були найбільш бажаними.
Після цього слово було надано винуватцеві заходу,. авторові «Правди полинової» Євгенові Сверстюку.
З цікавою доповіддю про історію видання першої книжки Євгена Сверстюка «Собор у риштованні» виступи головний редактор видавництва «Смолоскип» Осип Зінкевич. Велику цікавість у гостей заходу викликали також виступи акад. Івана Дзюби, Ніни Марченко (матері дисидента Валерія Марченка, який помер в ув’язненні 1984 року), Олі Гнатюк (радника посла Республіки Польща в України).
Наприкінці заходу мав місце напівімпровізований концерт групи «Сад», учасники якої виконали кілька пісень на слова Тараса Шевченка.
Попередньо запрошені на презентацію проректор Українського католицького університету у Львові, учасник дисидентського руху Мирослав Маринович та учасниця дисидентського руху Михайлина Коцюбинська не змогли приїхати. Передані ними тексти виступів зачитала Лариса Масенко. Зокрема, вона зчитала фрагменти зі статті Михайлини Коцюбинської «Панове, де ваші шпаги», опублікованої в газеті «День» за 13 жовтня (див. http://www.day.kiev.ua/281502/ ).
Коротке слово Мирослава Мариновича на презентації книги Євгена Сверстюка «Правда полинова» (Староакадемічний корпус НаУКМА, 28 жовтня)
Пан Євген належить до тих людей, які вміють точно обирати свої координати у просторі й часі. Так, щоб стати Поетом і магом Слова, він вирішив народитись у краю мавок і лісових царівен. Щоб стати речником християнського миру, він прийшов у світ саме напередодні світової драми, коли два тоталітарні дракони почали свій безумний воєнний герць. І в час, коли homo sapiens здеградував до простого homo erectus, він обрав собі матір, яка стала прикладом homo orans – людини, що молиться.
Але виявляється. Що багато людей – ту присутніх і неприсутніх – також мають часточку того вміння. Бо ми точно вибрали місце і час, коли наші шляхи щасливо перетнулись зі шляхами пана Євгена і ми бодай на коротку мить причастилися таїнства його життя. Так ми стали свідками того, як правдомовець, що потрапив у світ узаконеної облуди, неминуче стає «особливо небезпечним державним злочинцем». І слово полинової правди, сповнене миру й любові, у цьому світі узаконеної ворожнечі неминуче стає гострнм мечем.
У випадку пана Євгена Сверстюка кожна презентація його книг – навіть найповажніших і найоздобленіших – логічно перетворюється у презентацію самого Автора. Бо книга скінченна, а він – невичерпний. І кожне друковане слово – це лише затверділі згустки тої магми, що клекоче в його небайдужій душі.
На щастя, у Книзі буття п. Євгена ще багато незаповнених сторінок. Що їх ми з нетерпінням виглядатимемо. Його місія ніколи не скінчиться. Бо в світі, який щоразу перетворю мир у меч, завжди потрібні ті, що своїм духом перетворюють мечі на орала…
|
|
|
|
|
|
 |
|
 |
|